Симіон Стоїлов

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Симіон Стоїлов
рум. Simion Stoilow
Народився14 вересня 1887(1887-09-14)[1]
Бухарест, Румунія[2]
Помер4 квітня 1961(1961-04-04)[3][2][1] (73 роки)
Бухарест, Румунія[2]
·інсульт[4]
ПохованняCarol Park Mausoleum, Bucharestd і Q42759096?
КраїнаРумунія Румунія
Діяльністьматематик, дипломат, викладач університету
Alma materфакультет природничих наук Паризького університетуd (1916)[5]
Галузьаналіз
ЗакладЯсський університет[1]
Бухарестський університет[1]
Політехнічний університет Бухареста[1][6]
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича[1]
Бухарестський університет[6]
Посадаambassador of Romania to Franced
Науковий ступіньдоктор[d] (1916)
Науковий керівникЕміль Пікар
Аспіранти, докторантиCabiria Andreian Cazacud[7][8]
Romulus Cristescud[8]
Aristide Deleanud[8]
Martin Jurchescud[8]
Ionel Bucurd[8]
ПартіяRomanian Social Democratic Partyd
ВійнаПерша світова війна
Нагороди
CMNS: Симіон Стоїлов у Вікісховищі

Симіон Стоїлов (рум. Simion Stoilow; 14 вересня 1887, Бухарест — 4 квітня 1961, Бухарест) — румунський математик болгарського походження.

Педагог, професор, ректор Бухарестського університету (1944-1945), доктор наук, дипломат.

Член Румунської академії.

Творець румунської школи комплексного аналізу.

Біографія

[ред. | ред. код]

Освіту здобув в національному коледжі Крайови, з 1907 по 1910 навчався в Паризькому університеті. 1916 під керівництвом Еміля Пікара захистив дисертацію і отримав докторський ступінь в галузі математики.

1916 повернувся до Румунії і взяв участь в боях Першої світової війни на болгарському фронті у Добруджа, потім — у Молдові.

Після закінчення війни, 1919-1921 — як професор математики читав лекції в Ясському університеті, 1921-1939 — в Чернівецькому університеті.

З 1939 жив і працював у Бухаресті, спочатку в Політехнічному університеті Бухареста, а з 1941 — в Бухарестському університеті, де в 1944-1945 був ректором, в 1948-1951 — декан фізико-математичного факультету.

З 1949 — перший директор Інституту математики Румунської академії.

Займався також активною суспільно-політичною та державною діяльністю. У 1946-1948 — посол Румунії у Франції.

1946 був членом румунської делегації на Паризькій конференції 1947, яку очолював Ґеорґе Тетереску.

Помер від інсульту.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Основні роботи по топологічній теорії функцій комплексної функції.

Автор понад 100 наукових публікацій.

Вибрані праці

[ред. | ред. код]
  • Теорія функцій комплексної змінної (1962);
  • Лекції про топологічні принципи теорії аналітичних функцій (1964).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  2. ↑ а б в Стоилов Симион // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  3. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ http://system.lm-ns.org/index.php/lm/article/download/446/322 — С. 5.
  5. ↑ http://www.sudoc.fr/106891480
  6. ↑ а б http://system.lm-ns.org/index.php/lm/article/download/446/322 — С. 4.
  7. ↑ https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/17476930902999082
  8. ↑ а б в г д Математичний генеалогічний проєкт — 1997.

Посилання

[ред. | ред. код]


Міхай Емінеску Це незавершена стаття про особу Румунії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
науковець Це незавершена стаття про науковця.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Симіон_Стоїлов&oldid=35020721